Дієприкметник як
особлива форма дієслова: значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль.
Мета: формувати уявлення учнів про дієприкметник як особливу
форму дієслова, сприяти зміцненню навичок визначення морфологічних ознак
дієприкметників; формувати вміння розпізнавати дієприкметники в тексті,
визначати їх роль у реченнях; ознайомити учнів з особливостями відмінювання
дієприкметників та правописом голосних у їхніх закінченнях; розвивати логічне
мислення, пам'ять, творчі вміння використовувати дієприкметники у власних
висловленнях; виховувати любов і повагу до звичаїв, традицій українського
народу, зацікавленість учнів українським фольклором.
Обладнання: підручник, таблиця
«Дієприкметник», презентація.
Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок .
Хід уроку
І. Організаційний момент.
ІІ. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок.
Поетична хвилинка
Наша мова
Кожне слово
Нашої мови
Проспіване у Пісні
Тож пісенними словами
З побратимами
У товаристві розмовляємо
Кожне слово
Нашої мови
Записане в Літописі
Тож хай знають вороги
Якими словами
На самоті мовчимо
1.Прочитайте поезію «Наша мова». Які думки і почуття вона
викликала у вас?
2.Чим незвична ця поезія?
3.Знайдіть у тексті дієслова, назвіть їх морфологічні
ознаки.
3.Які інші відомі вам частини мови використано у вірші?
4.Чи є тут слова, які теж мають значення, пов’язане з
дією? (Проспіване, записане).
5.Яку частину мови нагадують ці слова?
Бліцопитування
Ø Скільки частин мови ми виділяємо?
Ø За яким принципом і на які групи поділяють частини мови?
Ø Скільки є самостійних частин мови? Скільки службових?
Ø До яких частин мови належать дієслово?
Ø На якій підставі дієслово відносять до самостійних частин
мови?
Ø Які ви знаєте форми дієслова?
ІІІ. Мотивація
навчальної діяльності. Повідомлення теми та мети уроку.
Слово вчителя
Сьогодні ми
продовжимо мандрівку країною частин мови, а саме пригадаємо те, що вже знаємо
про дієслово і його форми, а також вивчимо новий для вас матеріал про особливу
форму дієслова – дієприкметник. Навчимося використовувати дієприкметники у
власному мовленні, визначати їх морфологічні ознаки.
ІV. Вивчення нового матеріалу
Спостереження над
мовним матеріалом
На щасливу долю
Ритуал народин
людини в степах завжди було святом. Як світліла душею мати, чиє дитя потримав
до купелі Дмитро Яворницький! Професор уміє, вважалося, навіщувати
новонародженому щасливу долю. Ніколи не відмовить, дотримається звичаю, прийме
від матері крикуна на свої дужі, огрубілі на розкопах руки.
Довго того дня
линуть із двору батьків пісні, настояні на кращих побажаннях, на згірклі на
буденних клопотах. А Яворницький сидить десь на призьбі, весь поринулий у світ
цих пісень. Не раз озиватимуться в душі українця слова, мовлені вченим. Щасливим
має бути дитя, народжене із згоди й любові, дитя, що входить у світ під
щиросердний спів людської душі. Щоб воно і виростало людиною, не забудьком, не
бур’яниною, треба йому зберегти в душі пісню роду, настояну на материнському молоці
з перших днів життя. (За О.Гончаром)
Словникова робота
Визначте
лексичне значення слів народини, ритуал, крикун, розкопки, призьба. Поясніть їх
написання. З'ясуйте, чи є ще в тексті слова, значення яких ви не знаєте.
Завдання






Робота з
підручником і таблицею «Дієприкметник»
Ситуативне завдання
Уявіть ситуацію,
що вам доручили скласти повідомлення учнями 7 класу про дієприкметник як
особливу форму дієслова. Складіть зв’язне висловлення на основі теоретичного
матеріалу підручника і таблиці «Дієприкметник».
Дієприкметник
Значення
|
Відповідає на питання
|
Граматичні ознаки
|
|
прикметника
|
Дієслова
|
||
Означає ознаку предмета за дією
|
Який? Яка? Яке? Які?
|
Узгоджується з іменниками
Змінюється за родами, числами і відмінками
У реченні виступає означенням
|
Доконаний і недоконаний вид
Теперішній і минулий час
Активний і пасивний стан
Може мати залежні слова(іменник, прикметник,
прислівник)
У реченні виступає присудком
|
Дієприкметник –
це особлива форма дієслова, що виражає ознаку за дією або станом і має
граматичні ознаки дієслова та прикметника. На сьогодні в мовознавчій науці
залишається відкритим питання щодо доцільності розгляду дієприкметника як
особливої форми дієслова. Наприклад, у праці Г.Гнатюк «Дієприкметник у сучасній
українській літературній мові» науково доводиться, що дієприкметники не є ні
дієслівною формою, ні віддієслівними відносними прикметниками, а мають усі підстави
вважатися самостійною частиною мови. Ми ж будемо дотримуватися традиційного
погляду на дієприкметник як форму дієслова, скориставшись працями В. Русанівського.
Як і дієслово,
дієприкметник зберігає вид та має два часи – теперішній і минулий. Як прикметник,
змінюється за родами, числами, відмінками, виконує синтаксичну роль означення
або присудка. Разом із залежними словами дієприкметники утворюють
дієприкметниковий зворот, наприклад: Нам сподобались публікації, написані юними
журналістами.
Дієприкметники
можуть бути активними і пасивними. Активні дієприкметники виражають ознаку за
дією, яку виконує сам предмет(пожовкле восени листя), а пасивні – яку виконує
над ним інший предмет(прибрана кімната). В українській мові активні
дієприкметники вживаються рідко. При утворенні дієприкметників перед суфіксом –
ен - часто відбувається чергування приголосних звуків, яке виникає і при
утворенні форм 1-ої особи однини дієслів теперішнього часу,
наприклад:сходити-сходжений(д//дж), товкти-товчений(т//ч), носити-ношений(с//ш).
Деякі
дієприкметники можуть утрачати граматичні ознаки дієслова й переходити в
прикметники або іменники, наприклад: Поранені воїни. Підійшли поранені.
Вихована людина. Вихована батьком дочка.
Розподільний
диктант
Прочитайте
словосполучення. Запишіть їх у дві колонки: у першу – дієприкметник з
іменником; у другу – прикметник з іменником.
Міцні руки, зміцнілі руки; солона капуста, посолена
капуста; побілена стеля, біла стеля; освітлена кімната, світла кімната; сухе
листя, висушене листя; солодкий чай, посолоджений чай.
З виділеними
парами словосполучень складіть речення. Як змінюється зміст речень у зв’язку з
уживанням прикметника і дієприкметника?
Лінгвістична гра
Відгадайте
загадки. Випишіть словосполучення з дієприкметниками. Визначте синтаксичну роль
дієприкметників.
1.Розстелений кожушок, на нім посіяний горошок. (Небо і
зорі).2. На татарському полі попутані коні, вузлики знать, та не можна
розв'язать. (Небо і зорі).3. Сидить баба на грядках, вся закутана в зелене,
восени стрижене. (Поле). 4.Повна діжа жита п'ятачком накрита. (Мак). 5. Зимою
біле, весною чорне, літом зелене, восени стрижене. (Поле). 6. Сто один брат –
всі в один ряд зв’язані стоять. (Паркан). 7. Скручена, зв’язана, на кілок
посаджена, по подвір'ю гуляє. (Мітла). 8. Повернуте до сонця золоте донце.
(Соняшник). 9. Що можна бачити із заплющеними очима? (Сон).
Робота з
підручником
Виконання вправ.
Дослідження-зіставлення


Стиглі яблука, достигаючі яблука; жовте листя, пожовтіле
листя; темна хмара, потемніла хмара; сиве волосся, посивіле волосся; вантажний
вагон, завантажений вагон.
Робота з
підручником
Опрацювання
теоретичного матеріалу про відмінювання дієприкметників і правопис голосних у
закінченнях дієприкметників.
Творче
конструювання
Запишіть
словосполучення, ставляючи слова, що в дужках, у потрібній формі. Позначте
закінчення дієприкметників, укажіть рід, число й відмінок. Складіть 3-4 речення
зі словосполученнями на вибір.
У (споруджений)
будинку, на (зачинений) дверях, (посаджений) яблуня, на (відцвілий) дереві, у
(виконуваний) завданні, на (намальований) картині, (пожовклий) листям,
(вивільнений) часом, на (замерзлий) землі, до (скошений) луків, на (заощаджений) кошти, до (висушений)
квітки, у (написаний) листі.
Дослідження-відновлення
з творчим завданням
Відновіть
прислів’я і приказки, замінивши неозначені форми дієслів на дієприкметники.
Поясніть зміст прислів’їв і приказок. Випишіть 5-6 словосполучень з
дієприкметниками. Визначте синтаксичну роль дієприкметників у реченнях.
1.Де хата не
(мести), там дівка не (плести). 2. (Достигнути) яблуко само з дерева падає.
3.Де орач від (напружити) роботи плаче, там жниця від гарної пшениці скаче. 4.
(Спорожніти) колос вище всіх стоїть. 5. Моя хата небом (укрити), землею
(підбити), вітром (загородити). 6. Не хвали кашу, коли просо не (посіяти).
Доберіть 3-4
прислів'я і приказки з дієприкметниками.
Робота
з підручником
Виконання вправи
199.
Творче
спостереження з елементами аналізу
Прочитайте
текст. Визначте його тему та основну думку. Знайдіть помилки в уживанні
дієприкметників.
Перекажіть
текст, доповнюючи його власною інформацією про традиції і звичаї в українській
родині.
У справжньої
господині в хаті повинно бути як у віночку: хліб випечений, як сонце, сама
сидить уквітчана. Жінка-чепуруха, слідкуюча за порядком і чистотою в домі,
відповідаюча за піч, їжу, посуд, одяг, дітей, корову, город, завжди планувала
свою роботу.
Дружина на свій
розсуд могла розпоряджатися молоком, курми, яйцями, овочами. Навіть чоловік,
відвізший на продаж городину, звітуючий перед дружиною, зобов’язаний був
віддати їй вторговані гроші. А ось зернові були повністю у віданні чоловіка… (З
В.Супруненком).
V. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання
Бесіда
1.Що називають дієприкметником?
2.Які граматичні ознаки має дієприкметник?
3.Що спільного в дієприкметників із прикметником?
Наведіть приклади?
4.Що спільного в дієприкметників із дієсловом? Наведіть
приклади?
5.Яку синтаксичну роль може виконувати дієприкметник?
6.До яких частин мови належать слова бентежний, розлитий,
багаторічний, зацвіли, вивісили, вивчений?
Рефлексія
Ø Чи вдалося нам досягнути мети уроку?
Ø Що нового ви дізналися на уроці?
Ø Які завдання вам сподобались?
Ø Виконання яких завдань викликало труднощі?
Ø Яке домашнє завдання ви б хотіли отримати?
VІ. Домашнє завдання
Ø Опрацювати теоретичний матеріал підручника. Виконати
вправу № 202.
Ø Знайти і виписати 5-6 прислів'їв та приказок і 2-3
загадки з дієприкметниками на тему «Звичаї і традиції українського народу».
Комментариев нет:
Отправить комментарий